Греція (грец. Ελλάδα — Еллада), офіційна назва Грецька Республіка (грец. Ελληνική Δημοκρατία) — європейська держава на півдні Балканського півострова та численних островах. На півночі межує з Албанією, Республікою Македонією та Болгарією, на сході — з Туреччиною. Південні береги омиваються Середземним морем, західні — Іонічним, східні — Егейським. До складу Грецької республіки також входить автономна чернеча республіка Афон, розташована на півострові Халкідіки Айон-Орос.
Сучасна Греція — спадкоємиця культури Стародавньої Греції і вважається колискою західної цивілізації, батьківщиною світової демократії, західної філософії, основних принципів фізико-математичних наук, мистецтва театру та Олімпійських ігор сучасності. Грецька мова має найдовшу історію серед усіх мов індоєвропейської групи, адже нараховує 34 століття тільки писемного періоду. На основі грецької абетки виникли латиниця та кирилиця.
Багата культурна спадщина, географічне положення роблять Грецію однією з найбільш відвідуваних країн світу. Вона приваблює туристів одночасно рекреаційними курортами, різнобічним історико-культурним туризмом та паломництвом до святинь всього християнського світу.
Греція складається з материкової (області Аттика, Пелопоннес, Центральна Греція, Фессалія, Епір, Македонія та Фракія) та острівної частин, загальною площею 131 990 км². На островах мешкає близько 20% всього населення Греції, їх близько 2 тисяч, проте населених — близько 160[12][13]. Найбільші острови Греції — Крит, Керкіра та Родос. Протяжність кордонів Греції — 1 228 км, довжина берегової лінії — 13 676 км. Територію країни омивають Егейське, Іонічне, а південь острова Крит — Лівійське море.
Невелика група Іонічних островів утворює ланцюг, що обмежує Грецію із заходу. Егейські острови навпаки численні. Деякі з них об'єднані в архіпелаги, як наприклад, групи островів на північному сході Егейського моря — Споради, Кіклади і Додеканес. Інші розташовуються ізольовано, зокрема острів Крит. Кікладський архіпелаг складається з 39 островів, з яких тільки 24 заселені.
Споради, розташовані вздовж східного узбережжя материкової Греції та Евбеї, характеризуються особливим острівним колоритом і зберігають незайманими народні традиції. Група Додеканеських островів нараховує 12 великих і безліч дрібних островів, кожний зі своїми особливостями і відмінними ознаками. В Саронічній затоці, яка з'єднує узбережжя Аттики і Пелопоннесу, розташовується ще одна група невеликих Саронічних островів.
Чотири п'ятих території країни займають гори та пагорби, через що Греція вважається третьою серед найбільш гористих країн Європи, після Норвегії та Албанії. Гора Олімп із піком Мітікос висотою 2 917 м — найвища в Греції. Завдяки легендарному пантеону давньогрецьких олімпійських богів вона сьогодні є одним з найпопулярніших маршрутів як для альпіністів, так і для туристів.
Західна Греція вкрита низкою озер та боліт, переважно в області гірського пасма Пінд. Останнє є продовженням гірської системи Динарських Альп і сягає максимальної висоти 2 637 м — вершина Смолікас. Динарські Альпи простягаються через центральний Пелопоннес, перетинають острови Кітера та Антикітера, Егейське море та закінчуються на острові Крит. Дослідження тектоніки регіону довели, що острови Егейського моря є піками підводного продовження гірської системи. Сам Пінд характеризується високими, крутими вершинами, тут широко розвинені карстові ландшафти.
На північному сході Греції розташований інший гірський масив — Родопі, який в межах країни займає всю територію периферії Східної Македонії та Фракії. Ця область вкрита густими прадавніми лісами. Широко відомий за межами Греції заповідник «Ліс Дадіа» в адміністративному відношенні відноситься до ному Еврос, що на крайньому північному сході країни. Просторі рівнини розташовані головним чином у періферіях Фессалія, Центральна Македонія та Фракія. До них приурочені основні сільськогосподарські регіони Греції.
Герб складається з двох основних елементів — французького геральдичного щита синього кольору з білим хрестом фрагмент прапора, а навколо щита — лавровий вінок.
Щит із хрестом символізує військову славу й водночас головну грецьку релігію — християнство. Лавровий вінок символізує стародавню історію Греції, адже такими вінками нагороджували переможців античних Олімпійських ігор.
Державний прапор Греції має вигляд 9 біло-блакитних смуг із хрестом, що відповідають 9 складам у національному гаслі: «Ελευθερία ή θάνατος» (Е-лєф-те-рі-я і Та-на-тос — «воля або смерть»).
Перший національний прапор був започаткований у 1821 р. генералом Олександром Костянтиновичем Іпсіланті — червоний з білим хрестом. З 1833 р. червоний колір був замінений блакитним.
Хрест символізує домінуючу у державі греків православну християнську релігію. Однак символізм синіх та білих кольорів прапора ніколи не був встановлений яким-небудь урядовим рішенням. Відомо лише, що революціонери початку 19 століття, обираючи кольори для грецького прапора 1822 року, виступили проти червоного та зеленого кольорів, як пов'язаних з ісламською символікою Османської імперії.
Все ж вважається, що смуги символізують блакитне небо чи море (5 синіх смуг за числом океанів), поєднані з білими хмаринками або хвилями. Відповідно до ще одного трактування смуги символізують 9 муз, богинь мистецтва та наук.
Гімн Греції з 1860 року — славетний «Гімн про волю», написаний фундатором новогрецької поезії Діонісіосом Соломосом в 1823 році і покладений на музику першим помітним з новогрецьких композиторів Ніколаосом Мандзаросом.
Комментариев нет:
Отправить комментарий